Відбулась подіумна дискусія на тему “ПРОКРАСТИНАЦІЯ або синдром «відкладеного життя»”
Черкаський обласний художній музей
Інтерактивна просвітницька платформа
Кафедра філософії та релігієзнавства ЧНУ ім.Б.Хмельницького
16 березня 14.00 відбулась подіумна дискусія на тему “ПРОКРАСТИНАЦІЯ або синдром «відкладеного життя»”.
Захід проведено у межах магістерської програми «Соціогуманітрана аналітика і основи логотерапії».
Організатор та модератор заходу ОКСАНА ПУШОНКОВА, канд. філос. наук, доцент каф. філософії та релігієзнавства ЧНУ ім. Б.Хмельницького.
Спікери-експерти:
ОЛЬГА ОВЧАРЕНКО – практичний психолог (кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради; сумісник по кафедрі прикладної психології ЧНУ ім.Б.Хмельницького);
ІННА ЧЕНБАЙ – кандидат педагогічних наук, провідний фахівець з соціальної роботи (Черкаський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді);
МАКСИМ ШИЛО – філософ (магістрант філософії, ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б.Хмельницького);
НИКИТА МАКСИМОВ – філософ (магістрант філософії, ННІ історії і філософії ЧНУ ім. Б.Хмельницького);
МАРИНА БУГЕРЯ – музеолог (ст. науковий співробітник Черкаського обласного художнього музею).
Ідея прокрастинації, як здавалося б звичайна психологічна проблема відкладання справ «на завтра», насправді має потужну філософську традицію. Зустрічаємо її в античних концепціях апатії, автаркії, атараксії, східної нірвани, у практиках аскези, де вона має зовсім інше смислове навантаження, ніж для сучасної людини, що потерпає від нудьги та байдужості. Ідея звільнення від страждань і страхів є центральною для цих пошуків. В процесі обговорення вийшли на проблему опанування його величності Часу, необхідність Прийняття світу і Самоприйняття.
МАКСИМ ШИЛО звернувся до змісту поняття та розкрив філософський аспект проблеми прокрастинації у творах Декарта та Мак-Таггарта, (представника філософії радикального персоналізму), у яких ми вже зустрічаємо ідеї тайм-менеджменту, правил оцінки подій та їх послідовності, ставлення до часу в цілому.
ІННА ЧЕНБАЙ розповіла про прокрастинацію у контексті роботи в соціальних службах. Розкрила причини прокрастинації у вимірах проблеми тайм-менеджменту та особливостей емоційної організації людини, запропонувала цікаву діагностичну класифікацію прокрастинаторів. Дізналися про хронофаги (пожирачі часу), та про філософію можливостей у концепції «ножиць».
ОЛЬГА ОВЧАРЕНКО розкрила психологічний вимір феномену прокрастинації. Ми дізналися про те, як відрізнити лінь від прокрастинації, про «напружену» та «розслаблену» прокрастинацію. Дослідили як функціонує «коло прокрастинатора», куди і на що уходить життєва енергія та як з нього вийти. Учасники заходу взяли участь в інтерактивних психологічних вправах.
МАРИНА БУГЕРЯ окреслила проблему прокрастинації на прикладі аналізу картини Миколи Дзвоника з фондової колекції Черкаського обласного художнього музею, центральним візуальним образом якої є лабіринт.
НАТАЛІЯ РЕБЯКОВА, мистецтвознавець, розширила конотації поняття лабіринту до культурної універсалії, що має неоднозначну інтерпретацію, від якої залежить сприймання й розуміння картини.
Отже захід поєднав різні думки та моделі бачення проблеми прокрастинації.
На часі нова тема – «Філософія прощення».
Долучайтесь!
