Україна Єдина /артфілософія/
Екскурсійні маршрути у Черкаському художньому музеї у листопаді – на початку грудня проходили в особливій атмосфері масштабного проєкту «Україна Єдина». Виставка-конкурс образотворчого та декоративного мистецтва стала подією для учасників проекту “Образ думки”. Відвідувачі мали змогу побачити роботи завдяки Руслану Хомідову та творчій спілці ЧООНСХУ. Виставка об’єднала талановитих митців з усієї країни: 150 робіт від 53 майстрів. Було представлено кращі здобутки українських художників, зокрема вже впізнавані за індивідуальним творчим почерком роботи черкаських митців Ігора Солодовнікова, Оксани Сірої, Максима Сірого, Віктора Олексенка, Володимира Яковця, Надії Нікіфорової, Тетяни Сосуліної, Олександра Шепенькова, Неоніли Недосєко, Ольги Отнякіної-Бердник, Івана Фізера, твори яких представлено також в експозиції Черкаського художнього музею.
Виставка «Україна Єдина» має своє обличчя, свій голос. Сучасне актуальне мистецтво тут набуло образно-наративного звучання з характерною для українського світосприйняття тактильною рецепцією світу.
За змістом тут зокрема розкриваються нові сенси третього року повномасштабного вторгнення. Мимоволі порівнюємо з мистецькими проєктами першого року війни, коли домінували страх, відчай, лють, неприйняття того, що відбувається. Нині запитуємо: Як українці почуваються на третій рік війни? Як змінилися візуальні меседжі? Які нові теми та образи набувають актуальності?
Виставка «Україна Єдина» принесла неймовірні енергії оновлення, перезавантаження, в ній – і чисте дихання природи, і яскрава декоративність українського орнаменту, і соковитий натюрморт, і сувора військова атрибутика… Наші обереги стали потужнішими, дух – міцнішим. Все частіше бачимо відкриті обличчя воїнів-захисників, небо, розкреслене інверсійними слідами літаків, власне літаки, що тримають кордон між тилом і зоною бойових дій. Це – нова реальність, яку ми поступово осмислюємо, образи, які набувають функцій оберега, захисту поряд з традиційними глибинними символами.
На виставковому проєкті «Україна Єдина» кожен з художників у свій спосіб «оживлює» історію та відновлює пам’ять, відтворюючи українські сакральні коди.
На картині Ігора Солодовнікова «Пам’ять жива» – дерево, коріння, ріка у сукупності асоціацій – єдиний образ пам’яті. У фольклорно-язичницьких образах Оксани Сірої з картини «Все йде, все минає» – українська варіація гогенівського запитання «Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди йдемо?» В архаїчній композиції Івана Фізера «Жерло» – поєднання жахливого й кумедного у хтонічних образах справляє майже терапевтичний ефект. Ми –тримаємось!
Інтуїтивно-чуттєва енергія живить цілісний образ виставки. Теми та мотиви робіт перегукуються, розкриваються у ключі позитивного світосприйняття.
Твори у своїй сукупності повертають нас до реальності світу і творчих вимірів наслідування: Україна Єдина!