Філософсько-гуманітарні читання “Духовність та милосердя в сучасній медичній практиці”
«…забов᾿язаний зайнятися тим,
що є корисним для людей, які страждають…»
Св. Лука (В.Войно-Ясенецький)
20 жовтня 2017 року в Черкаській медичній академії відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Філософсько-гуманітарні читання «ДУХОВНІСТЬ ТА МИЛОСЕРДЯ В СУЧАСНІЙ МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ», присвячена 140-річчю від дня народження В.Ф.Войно-Ясенецького (святого Луки, Архієпископа Кримського).
Ця непересічна постать гармонійно поєднала в собі дві іпостасі, об’єднані поняттям «святий». З одного боку, він вершив святу справу зцілення хворих і поранених, ставши вченим-медиком зі світовим ім’ям. З іншого і паралельно з першим – самовіддано й беззавітно пропагував слово Боже, жертовно служив православ’ю, мужньо зносив пекельні муки владних переслідувань і зрештою був причислений до сонму святих. Це Валентин Феліксович Войно-Ясенецький – медичне світило з професорським званням, він же – святитель Лука, архієпископ Сімферопольський і Кримський. Григорій Голиш
[Електронний ресурс]: Режим доступу: http://nsku.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=162:2013-09-27-06-20-40&catid=27:2010-12-29-18-04-57&Itemid=7
Учасники конференції зранку відвідали пам᾿ятник Святителя Луки у соборному парку м.Черкаси та храм-пам᾿ятник «Чорнобильський Спас».
В Черкасах жили батьки Валентина Феликсовича, який, будучи зарахованим до лику святих, водночас був знаменитим хірургом та, за висловом Леоніда Юрійовича Науменка, проректора Дніпропетровської медичної академії, прискорив розвиток медицини на 50 років.
Інна Яківна Губенко, ректор Черкаської медичної академії розповіла про Валентина Феликсовича, як про людину-легенду, який зцілював не лише душу, а й тіло. Основи його християнської антропології викладено у книзі «Дух, душа і тіло» ([Електронний ресурс]: Режим доступу: https://azbyka.ru/otechnik/Luka_Vojno-Jasenetskij/dukh-dusha-i-telo/)
Саме Дух творить тіло, Дух в тілі відтворює себе. Криза сучасної людини полягає в тому, що в неї розум й серце не в ладу, адже серце має бути концентрацією релігійного почуття.
Войно-Ясенецький був впевнений, що лікар не має права звикати до страждань свої пацієнтів. У книзі «Я полюбив страждання. Автобіографія» ([Електронний ресурс]: Режим доступу: https://azbyka.ru/otechnik/Luka_Vojno-Jasenetskij/ja-poljubil-stradanie-avtobiografija/) ми можемо прослідкувати становлення лікаря від Бога, унікальний досвід, який поєднав й досі актуальні наукові розвідки (відкриття у нейрохірургії, гнійній хірургії, офтальмології, стоматології, анестезії тощо) з практикою духовного лікування пацієнтів, невпинного про них піклування.
Як зауважив Владлен Володимирович Лепський (Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи), св.Лука є прикладом, який допомагає нам формуватись й продовжувати традиції людяності. Можна втратити здоров᾿я, пам’ять, але сенситивне відчуття себе в Бозі ми ніколи не втрачаємо. І на цьому заснована мудрість лікаря, спадщина якого в усій повноті є сьогодні надзвичайно актуальною. Адже виклики сучасності потребують переосмислення як практик лікування, так і ставлення церкви до науки.
Доповіді владики Софронія «Шлях науки без Бога» та представника єпархії Грецької православної церкви мітрополіта Пентапольського і Аграйдського Нектарія Антонопулоса «Поєднання релігії та медицини у творчості В.Войно-Ясенецького» актуалізували проблему взаємодії науки і релігії, адже життєвий шлях св. Луки спростовує необхідність робити вибір і свідчить про те, що «наука не завадила йому вірити, вона не закрила від нього лиця Бога».
З поглядами самого В.Войно-Ясенецького ми можемо ознайомитись в його книзі «Наука і релігія» ([Електронний ресурс]: Режим доступу: https://azbyka.ru/otechnik/Luka_Vojno-Jasenetskij/nauka-i-religija/ )
Оксана Пушонкова