Кафедра філософії, соціальних та політичних наук

1 березня відбулася зустріч-обговорення «Код Умберто Еко: гра світла й тіні» до річниці з дня смерті відомого італійського філософа, семіотика, критика культури, медієвіста.

Учасникам зустрічі було запропоновано до обговорення роман «Ім᾿я троянди» (1980) та кінострічку Ж.-Ж.Ано (1986).

Модератори зустрічі: Антон Дементьєв, Наталія Мартинова.

Питання до обговорення:

1. Рецепція У. Еко глобалізованого світу та геополітичної ситуації кінця ХХ-поч.ХХІ ст. (Дементьєв Антон).
2. Характеристики постмодерністської культури у творчості У.Еко (Пушонкова Оксана).
3. Аналіз ключових образів в романі «Ім’я троянди» (Мартинова Наталія).
4. Палімпсест як принцип постмодерністського мислення (ЗайцеваСвітлана).
5. Роман – кінострічка :  можливості мови мистецтва (Мартинова Наталія).
6. «Історія краси»-«Історія потворного» – екскурс У.Еко у візуальну культуру Смаглій Юлія.
7. Умберто Еко як медієвіст (Шевченко Зоя).

Одним з ключових питань філософії У.Еко є ставлення до традиції та історія її включення у постмодерністський дискурс. Мислитель вважає постмодернізм не фіксованим хронологічним явищем, а певним духовними станом. Еко вбачає в ньому відповідь модернізму, що руйнував і деформував минуле.

Критика масової культури У.Еко базується на інтерпретації феномену повторення, від звичного копіювання до спроби переосмислення минулого, що створює ілюзію стабільності у світі, вже не прив᾿язаному до жорстких моделей. Естетичне задоволення глядач має отримувати від усвідомлення того, ЯК створено текст, від впізнавання знайомих мотивів, від вибудовування інтертекстуальних зв᾿язків… Постмодернізм, на думку У.Еко, має відділити мистецтво від розваги.

Екранізація роману «Ім᾿я троянди» була негативно сприйнята філософом, проте він до кінця життя жалів, що відмовив у спробі екранізації С.Кубрику, адже цей режисер, цілком ймовірно, зміг би відобразити у всій повноті символічний світ роману.

Назва роману – порожнього імені загиблої квітки, свідчить про здатність описувати зниклі й неіснуючі речі, про невичерпні можливості мови мистецтва.

***

Яскраві цитати з відомих книг італійського письменника і філософа Умберто Еко.

1. Що таке любов? На всім світі ні людина, ні диявол, ні яка-небудь інша річ не вселяє мені стільки підозр, скільки любов, бо вона проникає в душу глибше, ніж інші почуття. Ніщо на світі так не займає, так не сковує серце, як любов. Тому, якщо не мати в душі зброї, яка приборкує любов, – ця беззахисна душа і нема їй ніякого порятунку.
2. Сміх свідчить про дурниці. Той, що сміється, і не поважає те, над чим сміється, і не ненавидить його. Таким чином, сміятися над злом означає бути готовим до боротьби з ним, а сміятися над добром означає не поважати ту силу, якою добро саме поширюється.
3. Душа спокійна, тільки коли споглядає істину і насолоджується створеним добром; а над добром і над правдою не сміються.
4. Ніщо так не підбадьорює боягуза, як боягузтво іншої людини.
5. Ми програли. Ви прийшли з ентузіазмом, хоробрістю, самокритикою. Тоді ми, тридцятип’яти-сорокарічні, побачили надію, принизливу, але надію. Вчитися у вас, почати з нуля. Ми перестали носити краватки, викинули пристойні плащі і купили куртки на барахолці, і дехто з нас звільнився з роботи, щоб не прислужувати класу господарів.
6. Маятник Фуко нерухомий, земля обертається над маятником, в якій би точці він не був встановлений. Кожна точка світу стає точкою відліку, варто тільки привісити до неї маятник Фуко.
7. Я зрозумів це сьогодні ввечері: необхідно, щоб автор помер, для того, щоб читач відкрив для себе істину.
8. Все, що завгодно, стає значущим, якщо розбирати у зв’язку з іншим феноменом. Зв’язок змінює перспективу. Змушує думати, що будь-який факт в цьому світі, будь-яке ім’я, що будь-яке сказане чи написане слово мають не той сенс, який видно, а той, який пов’язаний з Таємницею. Девіз тут простий: підозрювати завжди, підозрювати скрізь. Можна читати між рядків навіть напис в метро “не притулятися”.
9. По-моєму, найбільше виховне значення для дитини має те, що вона чує від батьків, коли вони його не виховують; роль другорядного величезна.
10. Чим гарні великі міста, так це тим, що варто відійти на кілька метрів, і ти вже на самоті.
11. Майже за все є можливість розплатитися словами.
12. Любов вихолощується в очікуванні. Очікування крокує просторами Часу у напрямку до Нагоди.
13. Я закликаю не готуватися до іншого життя, а краще використовувати те єдине, що вам дано, щоб пристойно зустріти, коли вона прийде, ту єдину смерть, яку судилося вам випробувати. Потрібно вивчати мистецтво вмирання, і тоді ми задовільно виконаємо вправу в наш єдиний раз.
14. Нестерпно було страждання тому, що він більше не страждає.
15. Бути освіченим ще не значить бути розумним. Ні. Але сьогодні всі хочуть бути почутими і в деяких випадках неминуче виставляють свою дурість на показ. Так що можна сказати, раніше дурість не афішувала себе, а в наш час вона бунтує.