Якщо говорити про монохромну творчість, тобто у якій використовуються чорний та білий кольори з усіма відтінками сірого, то вона тяжіє більш до естетики відсутності. «Хром» – перекладається з давньогрецької як «колір». До слова, у кольорознавстві чорний і білий – це не кольори, тому вони називаються ахроматичними. Це два полюси, між якими розташована кольорея нашого життя від народження до смерті. Це […]
» Більше
Архетип дороги є одним з найважливіших у будь-якій культурі. Традиційні образи подорожі, мандрівництва, паломництва, більш сучасний – туризму, є культурно унікальними і неповторними, і кожен з них в усі часи стає предметом художньої рефлексії. Перша асоціація з дорогою – життя як дорога, легка, безтурботна, чи складна і заплутана, з важкими перепонами, випробуваннями та викликами. Дорога – перш за все, процес, […]
» Більше
На суботній зустрічі з арт-практикою розглядали архетип Цілісності, його візуальні репрезентації та соціальні аспекти. Предметом обговорення стало дерево як міфологічний мотив культури та як модель світобудови. Через метафору Дерева життя говорили про автономію і цілісність, про стан особистісних меж, адже від нього залежить, як саме ми взаємодіємо зі світом. Через практику трансформації образів шукали шлях до гармонії та балансу віддачі-прийняття. […]
» Більше
Найкраща маска, яку ми можемо надіти – це наше особисте обличчя (Ф. Ніцше) Продовжуємо досліджувати архетипи. 5 – 12 червня в Черкаському обласному художньому музеї відбувалися інтерактивні зустрічі з арт-практикою, які було присвячено архетипу Маски. Говорили про культурне значення маски та її метафоричні змісти. Здавна маска є вмістилищем могутніх сил, в ній знаходили відображення уявлення про Добро і Зло, […]
» Більше
22 та 29 травня відбулися інтерактивні зустрічі з арт-практикою, присвячені жіночим архетипам та дослідженню різних візуальних проявів жіночності, що є важливим як для самих жінок, так і для чоловіків, які б хотіли навчитися робити жінок щасливими). Розмірковували про природу жіночності та культурні особливості жіночої негативної психології. Контекстом для обговорення стала виставка сучасного мистецтва «Антракти XVII» (арт-куратор Володимир Яковець), ті роботи […]
» Більше
16 та 18 травня у Черкаському обласному художньому музеї відбулися інтерактивні зустрічі, які було присвячено чоловічим архетипам, їх культурним, психологічним проєкціям та візуально-медійним образам. Контекстом для обговорення стала виставка сучасного мистецтва «Антракти XVII» (арт-куратор Володимир Яковець), роботи митців, в яких присутні візуальні образи традиційної української культури і сучасного постколоніального світу. Більше дізнавалися про культурні репрезентації чоловічих архетипів та їх […]
» Більше
18 травня в Черкаському обласному художньому музеї відбулась авторська екскурсія та творча зустріч з Володимиром Яковцем. Для черкащан відкриття «Антрактів – XVII» – важлива мистецька подія. Студенти ЧНУ імені Богдана Хмельницького вже традиційно відвідують цю масштабну виставку сучасного мистецтва. В листопаді минулого року мали можливість зустрічі з художником на проєкті «DIALOGUES». Сьогодні це «Антракт – XVII». Володимир Яковць є […]
» Більше
Проєкти Володимира Яковця у Черкасах – завжди подія. Особливо для тих, хто цікавиться філософією мистецтва. «DIALOGUES» та «Антракти» – це проєкти постсучасного рівня, що презентують різні світоглядні платформи і парадигми мислення. Володимир Яковець є арт-куратором цих масштабних виставок з 2010 року. Це проєкти, що діють у часі, створюють вже нову традицію. Володимир креативно вибудовує комунікаційний простір для спілкування на різних […]
» Більше
8 травня 2021 року о 14.00 в Черкаському обласному художньому музеї відбулась інтерактивна зустріч з арт-терапією, на якій дізнавалися про особливості візуальної та вербальної самопрезентації особистості зокрема у медіа-просторі. Спробували пояснювати ці образи, зокрема статуси і аватари на рівнях тексту і підтексту, який виявляє базові потреби людини та її ціннісні пріоритети. Розглянули «Неофольк» Миколи Маценка як логотип та медійне «обличчя» Черкаського […]
» Більше
Анімацію часто асоціюють насамперед з мультиплікацією, «мультяшними» героями та спогадами безхмарного дитинства. Проте анімація – явище більш глибоке і знакове для розвитку культури. Історія анімації як історія «живих картинок» сягає корінням у ті часи, коли людина почала робити перші зображення – у первісну добу. На первісних мотивах походження анімації наголошував Сергій Ейзенштейн, відомий режисер та теоретик мистецтва. Людство завжди хотіло […]
» Більше