«Художник це філософ. Колір, пластика – теж філософія, живопис – це знання» Микола Прокопенко Микола Прокопенко – народний художник України. Має понад 650 виставок, його картини зберігаються у 83 музеях світу. Його яскраві полотна насичені сонцем і повітрям узбережжя Чорного моря. Адже сам він з Одеси, народився та ріс у сонячному краї, тому основне джерело його творчості, як він часто […]
» Більше
7 квітня 2021 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася фінальна частина (відеоконференція) II туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з філософії. Студент 2 курсу Олексій Величко (спеціальність 033 філософія, спеціалізація – прикладна конфліктологія), переможець першого, університетського туру конкурсу, після виходу до другого туру конкурсу (в якому були представлені понад 60 робіт студенток та студентів ЗВО України, університетів та академій), увійшов у число відібраних […]
» Більше
Чому філософія? Чому ЧНУ ім. Б. Хмельницького? Що дає диплом філософа? – на ці та інші питання відповідали студенти 2-го гурсу спеціальності “Філософія” Олексій Величко та Марія Боковня у етері програми “У фокусі подій” телеканалу Ільдана.
» Більше
3 квітня в Черкаському обласному художньому музеї відбулась інтерактивна зустріч з арт-терапією присвячена темі кольору, його культурному символізму та проявам на тілесному, емоційному та смисловому рівнях. Візуальним контекстом теми було обрано картину народного художника України Миколи Прокопенка «Ідилія літа» (2015) з експозиції Черкаського обласного художнього музею. Говорили про філософію кольору Миколи Прокопенка, його захоплення Гогеном та Пікассо, чотири стихії кольорів, […]
» Більше
Блазень – яскрава парадоксальна фігура, виключення з усіх правил. Він присутній в багатьох культурах як скоморох, клоун, арлекін, дурень, баламут, комік, паяц, мім тощо. В деяких країнах – Англії, Франції, Італії, Мексиці, Швеції – 1 квітня традиційно є святом Дурня, проте образ блазня має не лише розважальну функцію і не є таким вже однозначним. На вищому рівні прояву це Трікстер […]
» Більше
Музейна арт-терапія Клоун. Мистецтво гри На черговій суботній зустрічі з арт-терапією малювали клоуна. Звертаючись до образу картини Миколи Дзвоника «Кубик-Рубика» (2010) говорили про смислову неоднозначність та функції клоуна, про культурні репрезентації трікстера, джокера, блазня, міма, дурня, скомороха, арлекіна тощо. Говорили жартома про серйозне, про поєднання в цих образах низького і високого, злого і доброго, дурості і мудрості. На вищому рівні […]
» Більше
З глибоким сумом повідомляємо, що 28 березня 2021 року на 86 році життя відійшла у Вічність Людмила Миколаївна Голубнича… Людина надзвичайної людяності, чуйності, щирості. Людмила Миколаївна працювала на кафедрі філософії з 1964 року, спочатку на посаді викладача, з 1982 року – на посаді доцента. З 1982 року була проректором по ідейно-виховній роботі на громадських засадах, нагороджена медаллю «Ветеран труда». Висловлюємо […]
» Більше
У вівторок, 23 березня 2021р., відбулося чергове засідання філософського наукового гуртка (тема: «Природа гри і сутність людини»). Засідання пройшло у рамках оголошеного ЧНУ ім. Богдана Хмельницького «Тижня відкритих дверей», що мало на меті ближче ознайомити випускників міста (і не лише міста) з науковим і навчальним життям університету. І засідання відбулося! «На вогник» до нас завітали і випускники-старшокласники, і випускники нашого […]
» Більше
Логотерапія мистецтвомТурбота (до філософії візуальних образів О. Шепенькова) Між любов’ю та страхом обираймо любов Ми часто говоримо про турботу або піклування, адже це є важливим проявом людяності. Проте, що таке взагалі турбота? Турбота, це дії стосовно людини, націлені на її благополуччя, увага до чиїхось потреб, піклування про кого-небудь або що-небудь. Але чи завжди наше піклування є доцільним і дійсно приносить […]
» Більше
22 березня відбулася чергова наукова сесія Центру філософсько-теологічних студій та когнітивної риторики кафедри філософії та релігієзнавства. Тема: “Філософський опис світу: мова філософії та повсякденний досвід”. Спікери Олена Астапова, Володимир Процишин, Костянтин Братко та модератор Павло Кретов проблематизували питання репрезентації та трансляції досвіду в феноменологічному, аналітичному, сцієнтистському, формально-логічному, естетичному та діалогічному аспектах. Онтологічні та інструменталістські інтерпретації мови як дескрипції та мови […]
» Більше