Кафедра філософії, соціальних та політичних наук

У Черкаському художньому музеї експонується виставка оригінальних графічних творів політичного діяча та професійного журналіста Романа Сущенка — «Нескорена журналістика» (експозиція робіт із сімейного архіву автора). Виставку приурочено до Дня жертв політичних репресій.

В анонсі виставки автор зазначає: «З вдячністю за підтримку присвячую виставку землякам-черкащанам».

У 2016–2019 рр. Роман Сущенко був незаконно ув’язнений РФ та засуджений до 12 років суворого режиму. У сфабрикованій справі українському журналісту висунули звинувачення у шпигунстві на користь України. Його захисником у суді був Марк Фейгін. Почалося тривале слідство.

Роман Сущенко як політичний в’язень Кремля опинився за ґратами у майже повній ізоляції. Творчість для нього стала засобом емоційної взаємодії з родиною. Разом із листами він надсилає дружині та дітям прекрасні сумні пейзажі. 

Як матеріал художник використовує кулькову ручку (синю, фіолетову), олівець. Прийнятним стає все, що допомагає виразити художню ідею: чай, лушпиння цибулі, сік буряка, кетчуп, зеленка, йод, фурацилін, пральний порошок.

Перебуваючи у повній обмеженості Роман Сущенко у своїх графічних аркушах — листах на волю — виражає власну світоглядну позицію як художник-творець.

На виставці бачимо роботи, які було створено у двох місцях: СІЗО «Лефортово» та у виправній колонії Утробіно (Вятка). Роман пише: «Хочеться бачити десятки, сотні незнайомих облич. Як у спеку, відчуваючи спрагу, пити склянку за склянкою прохолодну воду. Поки не відчуєш на собі ув’язнення, неможливо його уявити».

Якою є тематика робіт? Як зазначає автор: «Перші роботи — пейзажі та натюрморти, пізніше — урбанізовані пейзажі європейських та українських міст, марини…». Для творчої уяви немає обмежень: Відень, Лісабон, Чикаго, Стамбул, Женева, Перуджіна. Бачимо у всій красі Венецію, Руанський собор, Гібралтар, Париж з висоти пташиного польоту.

Автор мандрує містами світу. Звертається до Києва в образах Андріївського узвозу, Софійського собору, Печерської Лаври, до природи та краєвидів рідної Черкащини зокрема річки Рось…

Так, твори Романа Сущенка є самодостатніми у своїй особливій естетиці. Бувши ув’язненим фізично, у своїй творчості автор змінює кут зору, розширює ментальне сприйняття Всесвіту, розкриває нові обрії бачення. Скрупульозність зображення надає графічним аркушам майже медитативного ефекту сприймання, гармонійного поєднання фрактальності урбаністичних ландшафтів з плавно-неперервними — природними. Усе це — єдиний простір духовних мандрів.

Як відомо, духовні мандри є сутністю української культури, філософії, світобачення в цілому. Недаремно Роман Сущенко у своїх публічних виступах часто звертається до спадщини Григорія Сковороди, який розвинув українську філософію духовного мандрівництва.

У своїх графічних творах Роман Сущенко розкриває ідею мистецтва як інструменту нескореності, незламності духу.

Так творчість стає простором внутрішньої свободи, що є найвищою цінністю для українців.