Відбулась подіумна дискусія: “Життєві сходи: діалог поколінь”
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ
СОЦІОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНИ
ІНТЕРАКТИВНА ПРОСВІТНИЦЬКА ПЛАТФОРМА
З нагоди Міжнародного Дня батька 15 червня 2019 р. у стінах Черкаського обласного художнього музею відбулась подіумна дискусія: «ЖИТТЄВІ СХОДИ: ДІАЛОГ ПОКОЛІНЬ».
Модераторки: Оксана Пушонкова, Марина Бугеря.
НАТАЛІЯ ПЛІС зробила наголос на необхідності звернення до проблеми “батьки-діти” у контексті теорії поколінь. Розповіла про практики використання цієї теорії у кадрових агенціях, спираючись на відому книгу Хоува-Штрауса “Теорія поколінь”.
Ми дізналися про цикли розвитку соціального покоління та трансформацію цінностей від “мовчазних” до хомлендерів(зет), про архетипи чоловічої та жіночої поведінки в кожному із циклів, сучасні проблеми діалогу між поколіннями.
Наталія зазначила, що цінності поколінь формуються в історичних контекстах через оточення, базові візуальні образи та дефіцити своєї епохи.
МАРИНА БУГЕРЯ у своєму виступі розкрила тематику діалогу поколінь через ідею трансгенерації історичної пам’яті. Науковиця наголосила, що вивчення та збереження історії роду має стати частиною родинного виховання і міжпоколінневого спілкування, а навчання протягом життя та принципи активного довголіття набувають особливої важливості у зв’язку з демографічною ситуацією на Черкащині.
Разом з учасниками заходу виконала вправу зі створення “дерева роду”, чим актуалізувала для кожного проблему родової пам’яті.
Візуальним репрезентантом заходу стала картина черкаського художника ОЛЕКСАНДРА ШЕПЕНЬКОВА “ЖИТТЄВІ СХОДИ”, глибокий символічний зміст якої спробували розкрити разом і з різних точок зору, потенціали її інтерпретації з різних світоглядних і культурних позицій.
На захід з нагоди Дня батька ця картина була обрана не випадково. Вона несе в собі пряму архетипальну символіку родини та ідею екзистенції життєвого шляху людини.
Відповідь на питання “Навіщо людина створює родину?” набуває несподіваних ракурсів бачення та нашарувань смислів, що просвічують один крізь одного, утворюючи своєрідний палімпсест смислів.
НАТАЛІЯ РЕБЯКОВА у цікавому та змістовному виступі дала мистецтвознавчий аналіз картини, як враховуючи контекст самих образів, так і осягаючи те, що поза контекстом. Зосередила увагу на архетипальній символіці жінки, чоловіка, дитини, сходів як образу шляху. У своїй презентації висвітлила пошук схожих міфологем в історії мистецтва. Виступ викликав жваву дискусію.
ОКСАНА ПУШОНКОВА запропонувала розглянути твір О. Шепенькова з точки зору естетики фрагмента та сакральної геометрії, звернула увагу на широке поле інтерпретацій драбини-сходів через образи дерева, хреста, коловрату. Здолання стереотипів сприйняття у розкритті візуального коду картини, спонукає до екзистенційних пошуків та утворює палімпсести смислів у русі до символічного центру.
ОЛЕКСАНДР ШЕПЕНЬКОВ, автор картини, будучи присутнім на заході наголосив на принциповій відкритості твору для різних інтерпретацій, символічним ключем яких визначив ідеї перехідності і транзиту. Поділився секретами народження задуму та технічної майстерності виконання.
Кожен з присутніх мав можливість висловити свою точку зору на цей твір сучасного мистецтва.