Ментальні коди українського наїву
Студенти ННІ міжнародних відносин, історії та філософії відвідали Інтерактивну просвітницьку платформу Черкаського обласного художнього музею та взяли активну участь в арт-медіації «Ментальні коди українського наїву».
Наївне мистецтво є унікальним явищем культури, що зародилося у прадавніх колективних практиках українців, зокрема у настінному розписі. Звертаючись до джерел і витоків наїву, розкривали його образну палітру в живописній графіці Марії Примаченко та у творчості черкаських мисткинь: сестер Ірини та Софії Гоменюк, Олени Поліщук, Валентини Кузьменко-Волошиної, Тетяни Сосуліної, Ольги Отнякіної-Бердник та ін.
Цікаво, що Тетяна Сосуліна, відтворюючи звірину серію Марії Примаченко у мистецтві гобелену, акцентувала увагу саме на кольорах та об᾿ємній фактурі, дотримуючись канонічності образів. Художниця зазначила: «Моя мета – подати не лише в іншому матеріалі, але й в іншому контексті роботи Марії Примаченко, які, як я знаю, ще за радянських часів зазнавали недбалості у збереженні, тому місія сучасних художників – продовжити життя її творів».
У творчості Ольги Отнякіної-Бердник, яка називає Марію Примаченко своїм вчителем, образи звірів отримують максимальний об’єм вже у вигляді фантастичної іграшки з унікальним авторським розписом. Диво-звірі Ольги Отнякіної-Бердник стилістично асоціюються з образами Марії Примаченко, але презентують окремий авторський тип.
Сучасні мисткині відходять від тлумачення картин Марії Примаченко у народно-етнографічному ключі, стиль наїву розкривається як екзистенційна подорож у внутрішній світ фантастичних образів, де відбувається дивовижне злиття уявного і реального. Нині інтерес до наїву посилюється у культурі «Нової щирості», де безпосередність, простота і автентична глибина мистецтва цінуються не лише на рівні відтворення, а саме як досвід, як світогляд.